Основи вчення традиції Каґ’ю

У лінії Каґ’ю практикуються найбільш сутнісні вчення сутри і тантри, при чому особлива увага приділяється найвищим тантрійським вченням Ваджраяни, таким як Махамудра.

В буддійській традиції сутри (санскр. «сутра» – «нитка») – це зазвичай діалоги Будди зі своїми учнями або бесіди між самими учнями в присутності Будди, в яких викладені основи вчення Дхарми. Наприклад, відома сутра під назвою «Сутра серця Праджняпараміти» – це представлене в тезисній формі вчення про глибоку мудрість, що спирається на прозріння про порожність зовнішніх явищ та індивідуальної самості. Тантра (санскр. «тантра» – «безперервний потік», «сплетіння») – це система практик для досягнення вищої реалізації, що є особливістю буддизму Ваджраяни, який через це також іменують тантрійським буддизмом.

В традиції Каґ’ю виділяються два основні шляхи духовної практики: перший іменується «Шляхом умілих засобів», а другий – «Шляхом звільнення».

Шлях умілих засобів (тиб. «тхаб лам») є шляхом Ваджраяни, що включає усі чотири класи тантр:

  1. Крійя-тантра – ритуальна практика з використанням медитативних образів божеств, що робить наголос на зовнішніх ритуальних практиках, таких як очищення та піст;
  2. Чарья-тантра – практика правильної поведінки з використанням медитативних образів божеств, яка в рівній мірі приділяє увагу як зовнішнім діям, так і внутрішнім методам йоґи;
  3. Йоґа-тантра – практика об’єднання з медитативним образом божеств, що приділяє особливу увагу внутрішнім методам йоґи;
  4. Анутарайоґа-тантра – найвища практика об’єднання з медитативними образами божеств, яка навчає особливим, більш просунутим, внутрішнім методам йоґи.

В свою чергу, Йоґа-тантра та Анутарайоґа-тантра складаються з трьох частин: так званої батьківської тантри (тиб. «пха ґ’ю»), материнської тантри (тиб. «ма ґ’ю») та тантри недвоїстості (тиб. «ньї ме ґ’ю»).

Усі тантрійські практики складаються з двох основних елементів – тренування у стадії розвитку (тиб. «кьє рім» або санскр. «утпатті-крама») та стадії завершення (тиб. «дзоґ рім» або санскр. «сампанна-крама»).

Практики стадії розвитку полягають у поступовій візуалізації мандали божеств та начитуванні мантри божеств. На цій стадії використовується головним чином здатність розуму до уявлення з метою розвитку максимальної здібності до візуалізації. Ці практики містять садхани тантрійських їдамів (тиб. «їдам» – просвітлений розум, що проявляється у формі божества). Три основні практики тантрійських їдамів школи Каґ’ю – це Важрайоґіні (тиб. «Дордже паґмо»), Чакрасамвара (тиб. «Кхорло дечоґ») та Ґ’ялва Ґ’ямцо (санскр. Джинасаґара), що є особливою формою Будди співчуття Авалокітешвари (тиб. Ченрезі) червоного кольору та чотирма руками. Також активно практикуються садхани тантрійських захисників (санскр. «дхармапал»), таких як різні форми божества Махакали (тиб. «Наґпо ченпо»), та інші.

Стадія завершення – це найглибша з усіх рівнів тантрійської практики. Вона включає практики прани (тиб. «лунґ»), наді ( тиб. «ца») та бінду (тиб. «тіґле») та зосереджується на візуалізації внутрішньої мандали чакр та наді і на складах мантри, що обертаються навколо центрального складу. В кінці садхани зовнішня та внутрішня мандали з’єднуються у вимірі тіла, мовлення та розуму практика. Кінцевий результат цієї практики полягає в тому, що чисте бачення проявляється вже незалежно від візуалізації, стаючи частиною природної ясності розуму людини. Таким чином реалізується цілісний стан возз’єднання чистого бачення з нечистим баченням – Махамудру – великий символ, у якому непорушно з’єднані самсара та нірвана.

Шлях звільнення (тиб. «рол лам») – це практика Махамудри (тиб. «пья ґ’я ченпо») або «Великої печаті», що є найвищою практикою медитації, притаманною саме традиції Каґ’ю. В традиції, якій навчав майстер Ґампопа, виділяються три шляхи викладання настанов Махамудри або три типи Махамудри: Махамудра сутри, Махамудра мантри та Махамудра сутності.

Обидва шляхи духовної практики в традиції Каґ’ю пов’язані з безпосереднім усвідомленням природи розуму, що іменується «звичайним розумом» (тиб. «тамал ґ’ї шепа») або «ваджарним розумом» (тиб. «сем кьї дордже»).

Повернутися до розділу «Лінія Каґ’ю»

Джерело: Упоряджений текст на основі матеріалів, запозичених з Інтернет сторінок http://www.kagyuoffice.org/ та http://www.karmapa900.org/, із використанням матеріалів статті Алєксандра Бєрзіна «Основные понятия тантры» та Частини ІІ книги Намкая Норбу Рінпоче «Дзогчен – Самосовершенное состояние».