ПЕРЕВТІЛЕННЯ КАРМАП

Перший Кармапа Дюсум Кх’єнпа заснував практику перевтілень у тибетському буддизмі. Його власна лінія – лінія Кармап, не лише має найдовшу безперервну історію в порівнянні з будь-якою іншою лінією перевтілень, що підтримувалася наперекір усім буремним подіям тибетської історії, вона також є центральною опорою усієї школи Карма Каґ’ю. Дюсум Кх’єнпа та його наступні реінкарнації від Другого до теперішнього Сімнадцятого Ґ’ялванґа Кармапи передають вчення, які Дюсум Кх’єнпа одержав від свого вчителя, майстра Ґампопи, та збагатив досвідом власної реалізації.

Ґ’ялванґ Кармапа

Зберігаючи вчення Карма Каґ’ю, потік перевтілень Кармап, започаткований Дюсумом Кх’єнпою, струменів протягом останніх дев’ятиста років. У кожному послідовному житті, на тлі мінливих історичних подій, перевтілення Дюсума Кх’єнпи шукали нові шляхи передачі вчень Дхарми задля підтримання життєдайності лінії Карма Каґ’ю та визрівання учнів, яких вони вели шляхом просвітлення.

В часи війни і часи миру перевтілення Кармапи продовжували повертатися, знову і знову пристосовуючись до мінливих обставин, щоби віднайти можливості для розвитку своєї діяльності заради блага живих істот та вчення Дхарми. В часи розквіту вчень Карма Каґ’ю, Кармапи очолювали чисельні зібрання у своїх головних монастирях та пересувалися у величезних караванах по всьому Тибету, щоби дістатися до тих, хто не міг прийти до них сам. У несприятливі часи вони зберігали здобутки минулих днів та шукали можливість приносити користь. У часи, коли обставини сприяли їхній діяльності, вони піклувалися про своїх учнів та передавали вчення лінії, а коли обставини цьому не сприяли, вони піклувалися про учнів, передавали вчення лінії та винаходили нові форми діяльності.

Саме ім’я цієї лінії перевтілень – Кармапа, означає «істота активності» та вказує на те, що Кармапа провадить просвітлену діяльність будд. Оскільки самі будди мають безмежні можливості, активність Кармап, за визначенням, не має меж. Історично так склалося, що Кармапи за необхідності випробовували самі межі можливого, винаходячи нові форми діяльності, що ставали пріоритетними в різні часи. Завдяки цій діяльності вони зробили значний внесок у літературу та мистецтво Тибету і не раз вирішували долю свого краю в якості миротворців.

Уся активність Кармап, як і вся активність будд, зумовлена метою звільнити усіх живих істот від страждань та привести їх до істинного незмінного щастя – просвітлення. Оскільки ця активність безмежна по своїй суті, вона проявляється у такій різноманітності форм, скільки є істот, що страждають. П’ятий Кармапа Дешин Шеґпа (1384-1415) сказав, що народився для того, щоб приборкати імператора Китаю, і досягнення ним цієї мети призвело до століть миру в Тибеті. Десятий Кармапа Чоїнґ Дордже (1604-1674) жив у часи, коли зовнішні обставини були надзвичайно несприятливими для поширення вчень Дхарми, тому він спрямував свої зусилля на створення глибоко натхненного живопису та поезії.

Великий буддійський майстер Джамґон Конґтрул Лодро Тайе (1813-1900), що передав вчення Карма Каґ’ю П’ятнадцятому Кармапі Какх’ябу Дордже (1871-1922), визначив однією із необхідних якостей справжніх духовних майстрів те, що вони не залишають своїх учнів навіть під загрозою втрати власного життя. Дійсно, саме школа Каґ’ю породила першу особистість в історії буддизму, що заснувала лінію свідомого перевтілення як спосіб піклування про учнів безперервно життя за життям. Цією особистістю був Перший Кармапа Дюсум Кх’єнпа.

Джерело: Матеріали запозичені з Інтернет сторінки http://www.karmapa900.org/.